|
Клуб спортивного туризму
З 1988 по 1998 функціонували гуртки: «Юні туристи», «Пішохідний туризм», «Лижний туризм», «Водний туризм, веслувальний слалом та рафтинг», «Спортивно-туристське багатоборство», «Спортивне орієнтування», «Моделювання та конструювання туристського спорядження», «Молодші інструктори туризму», «Школа виживання». Всі програми - авторські.
Чемпіони СРСР з водного туризму (1991), дев'ятикратні чемпіони України з водного туризму, чемпіони і призери України з лижного і пішохідного туризму (категорія «Спортивні походи»). Шестикратні призери першості України з техніки водного туризму, трикратні чемпіони Кіровоградської області серед дорослих команд з водного, гірського і пішохідного туризму - в очних змаганнях... (категорія «Спортивно-туристське багатоборство) і «Гребний слалом»). Переможці багатьох різноманітних Всеукраїнських конкурсів саморобного туристського спорядження, фотоматеріалів, самодіяльності (категорія «Конкурсна програма).
Про результати роботи цих гуртків красномовно свідчать перші рядки у газетах, про них розповідають і грамоти, дипломи, кубки, фотознімки, які дають уявлення про краєвиди, що оточували гуртківців на «базі» в ОЦДЮТ. Результатами можна назвати і зміцніле здоров'я підлітків, їх піднесений, бадьорий настрій. Результат - і палке бажання юнаків і дівчат йти за своїм викладачем, наставником і другом, за мрією в далеку дорогу, долаючи при цьому не лише перешкоди рельєфу, але й вади власного характеру, відшліфовуючи в собі справжню людину.
А почалося все тоді, коли після закінчення з відзнакою Львівського державного інституту фізичної культури (тренерського факультету) у 1988 році Валерій Кизименко повернувся до Кіровограда (він вихованець шахового гуртка Палацу піонерів з 1980 року, керівник шахових гуртків у 1983-1984).
Юнак любив усе, що пов'язане зі спортом, подоланням труднощів. І хоча захоплювався великим тенісом, баскетболом, шахами (кандидат у майстри спорту), на пропозицію директора обласного Палацу піонерів і школярів
Людмили Володимирівни Листопадової - взятися за туристські гуртки - погодився і розпочав. з нуля.
Наприкінці 80-х можна було багато що міняти (таке було веління часу). До того ж, у випускника з червоним дипломом медико-біологічного, тренерсько-спортивного вузу було багато задумів, планів. Керівник в студентські роки любив ходити у походи і постійно тренувався, тому добре знав, чого вимагає від учасників таке суворе випробування. Тому паралельно з роботою вів пошук такої програми навчання, яка б зацікавила дітей, допомогла їм у становленні і загартуванні. Тобто, програма, яка б відповідала певному рівню. Ну і серед головних задач було підготувати власну базу гуртків.
Майже все туристське спорядження, яке випускалося в колишньому Радянському Союзі, було занадто дорогим, незручним, важким. Тим і пояснюється той факт, що кожен, хто хотів йти в похід, особливо водний чи лижний, повинен сам виготовити міцне і зручне спорядження. Саме цим і займалися юні ентузіасти на чолі зі своїм керівником. Їм, як вони дуже пощастило з директором закладу. Бо Листопадова йшла назустріч у всьому: у пошуці і відшліфуванні нових програм, у придбанні необхідних матеріалів. Відпускала, тамуючи в душі тривогу, у далекі експедиції.
Безпека кожного походу - це не тільки надійність і порядність його учасників (важливість цього безперечна), але й надійність та зручність спорядження. А воно повинне бути універсальним - і для походів новачків, і для походів четвертої-п'ятої категорій складності. Туристи ДЮЦу могли похвалитися матеріально-технічною базою найвищого гатунку.
Підготувати цю базу було нелегко: до пізднього вечора майже щодня, вони шили, клеїли, паяли. Незважаючи на час, працювали над виготовленням наметів, рюкзаків, спальників, рятувальних жилетів, щитків, вітрозахисних та водостійких костюмів, робили байдарки, катамарани, різноманітні блоки, лижі.
Робота не була марною. І база надійна, і колектив, кожен член якого навчився перемагати втому, роздратування, точніше - перемагати себе.
І в цьому молодий спеціаліст пішов по шляху максимальної віддачі. Перші категорійні походи почали свій, якщо можна так сказати професійний відбір. Далеко від дому, втомлені, цілеспрямовані туристи проходили школу витривалості, мужності, братерства, міцності. Тут вони всі мов на долоні. Мокнуть під дощем чи їдять кашу, ночують у зимовому наметі чи піднімаються в гору, несуть важкі катамарани чи ведуть боротьбу зі стрімкою течією... Дитяча аудиторія по-своєму жорстока. І коли хтось із учасників, ховаючись, їсть печиво, натягає ковдру більше на себе за рахунок іншого, ухиляється від важкої роботи - він не затримується. З мовчазної згоди усіх він покидає колектив. Ті, хто вже не перший рік ходить у походи, як правило, люди надійні.
Так не підводили друзів Олег Найден, Ганна Лянних, Сергій Григор'єв, Ольга Катеринич, Павло Семеніхін, Геннадій Савченко, Павло Коноваленко, Анатолій Вергун, Алла Мрачковська, Світлана Зинишина та інші (а їх за десять років дуже і дуже багато), які пройшли перевірку і заслужили довіру керівника. Хоча довіра довірою, але керівник повинен постійно перевіряти усе, бо кожна людина, а особливо стомлена дитина, може помилитися.
Походи забирають багато часу (від семи до тридцяти днів) та й на базі роботи багато. Можливо, й тому в туристські гуртки ходили діти, які були захоплені туризмом і не жалкували часу для цього захоплення. А головне, які вміють долати труднощі. Бо 45 категорійних походів за десять років - це досить багато. Та й географія солідна: Західний Кавказ, Західна Туркменія, пустелі Каракуми та Кизилкуми, Алтай, Урал, Курильські острови, Кольський півострів, Карелія, Крим, Карпати. Хіба можна забути ті прекрасні краєвиди, які після розпаду Союзу враз опинилися за кордоном. Бо вивезти дитячу команду в країни СНД - проблема. Треба чекати дозволу, готувати документи... Легше в Польшу повезти «туристів». Валерій же залишився вірним обраній важкій дорозі - дарувати своїм гуртківцям любов до рідного краю, мрію про багаття і вечірній чай під гітару, вміння долати перешкоди рельєфу і власного характеру. Валерій Олександрович Кизименко, перейшовши на методичну роботу, продовжує нести мрію про далекі краї вже з гуртківцями школи юних менеджерів, молодіжного клубу «Імідж», театральної студії «Маска» та з іншими гуртківцями.
Вихованці клубу
Белоконь Сергій
Борулько Володимир
Бубнова Вікторія
Вергун Анатолій
Гончаренко Павел
Григорьєв Сергій
Гриненко Дмитро
Довгаль Олександр
Дьяченко Дмитро
Жанталай Олександр
Зинишина Світлана
Іващенко Олександр
Кабаченко Максим
Катеринич Ольга
Коваленко Іван
Колесник Олександр
Коноваленко Павло
|
Кучма Сергій
Лаврухін Олександр
Лежень Олександр
Лін Костянтин
Лянних Ганна
Майстренко Сергій
Мамаєв Сергій
Медведєв Олег
Медвєдєва Наталя
Моргун Олег
Мрачковська Алла
Найден Олег
Найден Дмитро
Настасієнко Володимир
Нелюб Сергій
Омельченко Юрій
Овчаренко Олег
|
Осипенко Антоніна
Пивонос Сергій
Рабаджи Сергій
Русін Андрій
Савицький Руслан
Cавченко Геннадій
Свиридов Валерій
Свиридов Роман
Семеніхин Павло
Середа Юрій
Стрелкоа Олег
Стрижевський Василь
Тимченко Адріан
Товстоган Андрій
Фаростинський Андрій
Черичанська Тетяна
Шевченко Сергій
++++++++++++++++
|
Заступники керівника
Геращенко Валерій Михайлович
Геращенко Елеонора Миколаївна
Гмиря Сергій Миколайович
Головкіна Юлія Сергіївна
|
Горб Віктор Володимирович
Мороз Олександр Михайлович
Фролов Лев Олексійович
Щерба Олексанр Вікторович
|
Категорійні походи клубу
Район
|
вид
|
Категор
сложн
|
Дата
|
Маршрут
|
Воронежская
|
Водный
|
I
|
07.1986
|
Р. Битюг
|
Карпаты
|
Лыжный
|
I
|
01.1987
|
п, Ворохта - п. Яремча
|
Карелия
|
Водный
|
II
|
07.1987
|
Сямозеро - р. Шуя - т/б «Косалма»
|
Урал
|
Водный
|
II
|
07.1989
|
Р, Юрюзань
|
Эстония
|
Водный
|
II
|
08,1988
|
р. Пиуза (вверх по течению) - Псковское озеро - р. Выханду
|
Крым
|
Пешеход
|
I
|
11.1988
|
п, Бахчисарай - Мангуп - Симферополь
|
Карелия
|
Лыжный
|
I
|
01.1988
|
т/б «Косалма» - Гомсельга
|
Карелия
|
Лыжный
|
I
|
01.1989
|
т/б ((Косалма)) • Гомсельга
|
Кольский п-ов
|
лыжный
|
III
|
03.1989
|
Ст, Апатиты
|
Чёрный лес
|
пешеход
|
0,5
|
05.1989
|
Ст, Чернолесская - Чёрный лес - Водино - Бирюсинка - Червоный Кут
|
область
|
водный
|
I
|
06.1989
|
п. Перегоновка - р. Ятрань - р. Синюха - Первомайск
|
3. Кавказ
|
горный
|
III
|
07.1989
|
Архыз - пер. Ахия - пер. Магане - пер. Медвежий - оз, Рица - Адлер
|
Крым
|
пешеходн
|
I
|
11.1989
|
Ангарский пер. - Демерджи - Алушта
|
Карелия
|
лыжный
|
I
|
01.1990
|
Петрозаводск - Косалма - Гомсельга
|
Карелия
|
лыжный
|
II
|
03.1990
|
Надвоицы – Петровский тракт –Хвойный-Беломорск
|
Крым
|
пешеходн
|
I
|
03.1990
|
Ангарский пер. - Демерджи - Алушта
|
3. Кавказ
|
1
|
III
|
06.1990
|
Архыз - пер. Дамхурц – Красная Поляна -
|
область
|
водный
|
I
|
07.1990
|
Винница-Брацйлав-Ю.Буг-Гайворон
|
Карелия
|
водный
|
III
|
07.1990
|
Р.Охта –р.Кемь-Подужемская ГЭС
|
область
|
водный
|
II
|
08.1990
|
Ю.Буг-Гайворон-с.Александровка
|
Крым
|
пешеходн
|
I
|
11.1990
|
Бахчисарай-Танковое-Яйла-Алупка
|
Валдай
|
лыжный
|
1
|
01.1991
|
Калининский Осташков-Валдай
|
Туркмения
|
пешеход
|
1
|
01.1991
|
Красноводск-Баку-Небит-Даг –сол.Келькор –пески Кызыл-Кум-хр. Балхан
|
Карпаты
|
водный
|
III
|
05.1991
|
Р. Черный Черемош-р.Прут
|
Карелия
|
водный
|
III
|
06.1991
|
Р.Охта –р.Кемь-Подужемская ГЭС
|
Карелия
|
водный
|
III
|
07.1991
|
П.Суоёки-Хаутааваре-р.Шуя-Петрозаводск
|
Курилы
|
пешеход
|
III
|
08.1991
|
Южный Сахалин-остров Итуруп
|
Туркмения
|
пешеход
|
II
|
11.1991
|
Ашхабад-Копет-Даг-р.Сумбар-ущ.Айдере-р.Арваз-Бахарденовская пещера
|
Архнгелькая
|
лыжный
|
1
|
01.1992
|
Г. Архангельск - ст. Тундра - оз. Сезо - с. Холмогоры
|
Крым
|
пешеходн
|
I
|
03.1992
|
Симферополь - Бахчисарай - Чуфут-Кале - Мангуп - Соколинное -Ай-Петри - Ялта
|
Крым
|
пешеходы
|
I
|
06.1992
|
Ст. Пресноводная - с. Н.Заморское - Генеральская - Керчь
|
Северная Карелия
|
водный
|
IV
|
07.1992
|
р, Муезёрка - р. Чирка - Кёмь - Шаба - Сопа - волок - Чуруж • Охта
|
Крым
|
пешеходн
|
I
|
11.1992
|
Симферополь - Бахчисарай - Мангуп - Эски - Кермен - Алупка
|
Карпаты
|
лыжный
|
I
|
01.1993
|
г, Черновцы - полонина
|
Крым
|
пешеходн
|
I
|
03.1993
|
Ангарский пери- Джурла - Судак
|
область
|
водный
|
1
|
05.1993
|
Гайворон - р. Южный Буг - с. Мигея
|
Крым
|
пешеходн
|
I
|
06.1993
|
Керченский полуостров
|
Рудный Алтай
|
водный
|
IV
|
07.1993
|
г, Лениногорк - р, Уба - Семипалатинск -
|
Крым
|
пешеходн
|
I
|
08.1993
|
Керченский полуостров
|
область
|
пешеходн
|
0,5
|
11.1993
|
Александровский район
|
Кольский п-ов
|
лыжный
|
III
|
03.1994
|
Мурманск - Хибинские тундры - Апатиты
|
область
|
водный
|
I
|
06.1990
|
р. Синюха-Первомайск
|
область
|
водный
|
II
|
06.1994
|
Гайворон - р. Южный Буг -Мигея
|
область
|
водный
|
II
|
05.1994
|
Гайворон-р, Южный Буг-Мигея
|
Кольский п-ов
|
водный
|
III
|
07.1994
|
Апатиты – Умбозеро-р.Умба-Конозеро
|
Крым
|
пешеходн
|
I
|
08.1994
|
Керченский полуостров
|
область
|
водный
|
II
|
03.1995
|
Гайворон - р. Южный Буг -Мигея
|
Кольский п-ов
|
водный
|
IV
|
07.1995
|
р.Умба-Конозеро-р.Родвиньге-р.Колвица
|
Крым
|
пешеходн
|
I
|
08.1995
|
Ангарский пер- Демерджи-Солнечногорское -Судак
|
Крым
|
пешеходн
|
I
|
08.1995
|
Ангарский пер- горы
|
область
|
водный
|
II
|
07.1996
|
Гайворон - р. Ю Буг - Южноукраинск
|
область
|
водный
|
II
|
07.1997
|
Гайворон - р. Ю Буг - Южноукраинск
|
область
|
водный
|
II
|
07.1998
|
Гайворон - р. Ю Буг - Южноукраинск
|
Фото-, відео матеріали
Клуб спортивного туризму 1988-1993
Клуб спортивного туризму 1993-1998
Видеоклип «На пределе возможного» (летопись клуба спортивного туризма КОЦДЮТ)
http://vk.com/video?section=all&z=video193434075_171153167%2Falbum193434075%2Fpl_193434075
Аматорский фильм «На пределе возможного» (летопись клуба спортивного туризма КОЦДЮТ)
http://vk.com/video?section=all&z=video193434075_171153167%2Falbum193434075%2Fpl_193434075
Фотоальбом «Спортивный туризм КОЦДЮТ» (1988-1998) http://vk.com/album193434075_221449342
Методична продукція
Туристична робота / Кизименко В.О. - Кіровоград, 1995.
|
|