Характеристика
творчого об*єднання «Клуб інтелектуального розвитку»
Головна мета творчого об'єднання «Клуб інтелектуального розвитку» (КІР) - створення умов для розкриття пізнавального інтересу й творчих здібностей дітей шляхом включення їх у різні види інтелектуальної діяльності.
Основними завданнями КІРу є:
- створення умов для інтелектуального розвитку дітей на заняттях, розширення їх кругозору, доповнення й поглиблення знань у різноманітних сферах, налагодження міжпредметних зв'язків, посилення мотивації пізнавальної діяльності, актуалізації знань, що здобуваються;
- виховання прагнення до самоосвіти, підвищення загальнокультурного рівня; пробудження інтересу до інтелектуальних видів діяльності й спілкування;
- створення умов розвитку уяви, фантазії, логіки й творчих здібностей, формування особистості з незалежним мисленням;
- формування навичок роботи в групі, толерантності й уміння оперативно мислити в умовах дефіциту інформації й часу.
Інтелектуальне виховання – діяльність педагога, спрямована на розвиток інтелектуальних сил і мислення дітей з метою прищеплення культури розумової праці. Основним завданням інтелектуального виховання є розвиток мислення взагалі та різних його видів. Воно також передбачає оволодіння основними розумовими операціями (аналізом, синтезом, порівнянням, систематизацією).
У наш час, коли увесь світ вступив в епоху комп'ютерів і інформаційних технологій, особливо велике значення набуває здатність швидко й розумно орієнтуватися у величезному обсязі інформації, уміння аналізувати її й робити логічні висновки. Заняття у КІРі сприяють підвищенню рівня інтелектуального розвитку дітей, уміння зосереджувати увагу на розв'язання завдань в умовах обмеженого часу, аналізувати виникаючі ситуації й робити висновки. Важливу роль в освітньому процесі відіграє самоосвіта, зацікавленість проблемою, уміння швидко знаходити й ефективно використовувати інформацію.
Тому заняття в «Клубі інтелектуального розвитку» передбачають:
- засвоєння системи знань, яка спроектована з відповідних навчальних предметів і містить перелік сенсових елементів суспільного досвіду (фактів, понять, означень, теорем, законів, положень, правил діяльності тощо);
- розвиток пізнавального інтересу, творчої активності, мислення, раціональної організації навчання;
- розвиток критичного мислення, здатності усвідомлювати та відстоювати особисту позицію;
- вироблення вміння самостійно здобувати знання;
- готовність до застосування знань, умінь в практичній діяльності;
- формування особистісного світогляду – узагальненого розуміння всього світу в цілому на грунті великої кількості впорядкованих поглядів, переконань.
У ході занять гуртківці знайомляться з різноманітними інтелектуальними іграми, вивчають методи й прийоми ефективного мислення, на яких заснований інтелект. Форми занять передбачаються наступні: теоретичні, що розкривають суть процесу інтелектуальної гри, правила й форми різних ігор, практичні й ігрові заняття, що спонукають брати участь у спортивних турнірах, як на міжнародному рівні (Молодіжний Кубок Миру), так і на регіональному й міському рівні.
Інтелектуальна гра:
- розвиває логічне, асоціативне та образне мислення;
- сприяє збагаченню мовного запасу.
- прищеплює інтерес до джерел інформації.
- навчає вмінню відстоювати свою точку зору.
- вчить працювати в колективі.
- виховує лідерів.
- формує здатність до узагальнення.
- формує здатність до згортання процесу міркувань.
- розвиває гнучкість розумового процесу.
- розвиває ощадливість рішення поставленої задачі.
Основна парадигма методик інтелектуального розвитку: "Головною умовою, що забезпечує розвиток мислення, є послідовна постановка завдань, проблемних ситуацій, у яких гуртківцю треба самостійно знайти шлях рішення".
Найважливіша характеристика процесу пошуку відповіді в "Що? Де? Коли?" полягає в тім, що в цьому процесі крім закономірностей логічних перетворень проявляються також закономірності інтуїтивного мислення. При відповіді на питання “Що? Де? Коли?” у більшості випадків необхідно знайти нестандартне рішення.
"Що? Де? Коли?", "Брейн-ринг", "Своя гра", «Шахи», «Шашки» та ін.. - насамперед ігри. У процесі ігрової діяльності діти навіть не підозрюють про те, що насправді вони відпрацьовують цілий набір тренінгів, спрямованих на розвиток здатностей мозку. Вони сприяють розвитку слухової уваги, довгострокової й оперативної пам'яті, асоціативних зв'язків, швидкості реакції, логічного мислення, прояву ерудиції, умінню працювати в колективі, прояву лідерських якостей. На відміну від «Що? Де? Коли?» і «Брейн-ринга» це індивідуальна гра. Гравці вчаться оцінювати ступінь ризику і свої сили. Ігри-стратегіі (шахи, шашки). В інтелектуальних іграх «динамічні знання» стають важливим інструментом розв'язання життєвих проблем, бо вони асоціюються з успіхом у житті, а успіх - це перемога.
На заняттях гуртківці здобувають і певну суму теоретичних знань. Отримані знання можуть бути легко використані вихованцями у різноманітних життєвих ситуаціях.
Участь в інтелектуальних іграх втягує гуртківців у багатоступеневий процес спілкування й пізнання, який схематично можна відобразити психологічним ланцюжком: цікаво відіграти й спілкуватися - цікаво сприймати нове через гру - цікаво пізнавати нове самостійно - необхідно поділитися впізнаним - необхідно застосувати отримані знання й уміння.
Таким чином, гуртківець проходить шлях від простого захоплення популярною грою до активної багатогранної самоосвіти й власному інтелектуально-ігровому досвіду. Виховання творчого, розкутого, незалежного мислення й засвоєння принципів евристики й наукової організації праці полегшує дітям процес подальшого розвитку й допомагає досягти успіхів у будь-якому виді діяльності.
Крім того, гуртківці знаходять своє коло спілкування, у якому основними є загальнолюдські цінності, а система пріоритетів орієнтована на знання й культуру (культуру особистості, культуру мислення, культуру спілкування).
Заняття в КІРі побудовані з врахуванням основних загальнодидактичних принципів, але найбільша увага приділяється таким принципам як:
- принцип науковості: зміст навчання знайомить учнів з об'єктивними науковими фактами, теоріями, законами, відбиває сучасний стан знання. Цей принцип втілюється в навчанні елементам наукового пошуку, методам науки, прийомам роботи із джерелами інформації. Принцип науковості націлює на використання в організації навчальної діяльності гуртківців проблемних ситуацій, залучення їх у різноманітні спостереження, наукові суперечки, проведення аналізу результатів власних спостережень, пошук додаткової наукової інформації для обґрунтування зроблених висновків, доказу своєї точки зору.
- принцип розвитку: стимулювання й підтримка емоційного, духовно-морального й інтелектуального розвитку й саморозвитку дитини, на створення умов для прояву самостійності, ініціативності, творчих здібностей в різних видах діяльності, а не тільки на нагромадження знань і формування навичок розв'язання предметних завдань;
- принцип гуманітаризації: посилення гуманітарної спрямованості предметів природничо-наукового й математичного циклів і вплив усіх предметів на емоційний і соціально-особистісний розвиток дитини; додання особливого значення предметам гуманітарного й художньо-естетичного циклу;
- принцип цілісності образа світу: усвідомлення дитиною різноманітних зв'язків між об'єктами і явищами, формування вміння побачити з різних сторін одного й того ж предмету;
- принцип міжпредметних зв'язків: на заняттях використовуються відомості, що надаються сукупністю всіх предметних дисциплін як гуманітарними, так і природніми, і точними науками, а також відомості про культурні традиції країн світу, законах, різноманітні цікаві факти із усіх сфер життя;
- принцип діяльності: це значить, що гуртківці одержують знання не у готовому вигляді, а самі з'ясовують необхідні факти, визначення й властивості об'єктів з навчальної літератури й інших джерел;
- принцип свідомості й активності виражається в тому, що гуртківці усвідомлюють мету навчання, планують і організують свою роботу, вчаться себе перевіряти, виявляють цікавість до знань, ставлять проблеми й вчаться шукати їхнє вирішення. Реалізація цього принципу сприяє не тільки формуванню знань і вмінь дітей, але і їх соціальному розвитку, вихованню;
- принцип обліку індивідуальних особливостей дітей дозволяє враховувати особистісні якості дитини, його комунікативні навички й підбирати завдання відповідно до його профілю, але крім того й стимулювати розвиток «слабких» сторін його особистості (наприклад лідерських якостей, уміння відстоювати свою думку й уміння слухати інших);
- принцип раціональної комбінації колективних і індивідуальних форм і способів навчальної роботи: на заняттях гнучко використовуються як індивідуальні ігри, так і групові, і командні.
Специфіка роботи вимагає особливої форми занять, як можна більш одмінних від традиційного навчального (урочно-лекційного) процесу. Мінімум повчальності, ніякого примусового нав'язування знань і вмінь. Теоретична інформація вводиться в ігровий процес, ілюструється відповідно ігровими прикладами з найбагатшої практики інтелектуальних ігор і закріплювалися на тренувальних заняттях, побудованих відповідним чином. Зрозуміло, це не виключало повністю традиційних методів подачі й засвоєння знань (особливо це стосується роботи з підвищення загальнокультурного рівня ).
Стандартне заняття складається із трьох етапів. Перший - кругове тренування із застосуванням ігор-розминок. Другий - розбір і ігрове підтвердження теоретичних положень, запланованих на дане заняття. Третій - тренування в режимі реального часу за правилами однієї з інтелектуальних ігор.
Навчально-тренувальний процес будується на сполученні форм занять із різним по чисельності контингентом. Для теоретичних занять і загальних тренувань запрошувалися більші групи - дві й більш команд; для практичних занять, де керівникові необхідно було відслідковувати психологічні реакції, рольову участь і ігровий внесок членів команди, робота йшла з однієї мікрогрупою; на індивідуальному рівні (від одного до п*яти людей) - робота по підготовці капітанів команд, психологічному й ігровому тренінгу гравців основних спеціалізацій, а також запитальників і стажистів-організаторів ігор.
Практика показала, що ефективна й така форма роботи, як клубний день, або спільна гра всіх команд і гравців, які займаються в клубі, так і запрошених шкільних у рамках культурно-просвітницького центра інтелектуального розвитку. Як різновид клубного дня досить корисні ігри й зустрічі команд клубу з командами різного рівня підготовки, у тому числі й дорослими (Кіровоградської обласної Ліги інтелектуального розвитку – КОЛІР). У клубні дні проводяться як тренувальні практичні заняття, регулярні ігри чемпіонатів в різних вікових групах, так відігрівання "дзеркал" синхронних турнірів.
Учбова група в КІР формуються згідно "Положення про позашкільний навчальний заклад" та Закону України "Про позашкільну освіту". Навчання проводиться за программою, затвердженою Кіровоградським обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського.
Тижневе навантаження – 6 годин.
Для реалізації навчально-виховних цілей використовуються наступні матеріали: розвиваючі ігри; архіви питань і ігор; інформаційні бази даних, електронні (і інші) енциклопедії, довідники й інтерактивні посібники.
З технічних засобів застосовуються: електронні брейн-система та для «Своєї гри»
Питання й інші ігрові матеріали, як правило, беруться з інтернет ресурсів ЩДК руху, наприклад: http://db.chgk.info/, або готуються вихованцями під конкрктні теми та заходи.
Гуртківці КІРу мали свій веб-сайт - http://сhgk.org.ua (до 2015). З 2015 інформаційно КІР підтримує цей сайт.
Основним методом діагностики успішності засвоєння програми навчання є ефективне включення гуртківця в повний цикл інтелектуальної гри – на первинному рівні від знання правил гри й уміння більш-менш успішно справлятися із завданнями, до здатності самостійно створювати нові форми інтелектуальних ігор, питання й завдання до них.
Підсумковою формою обліку успішності є:
- участь учнів у змаганнях з інтелектуальних ігор.
- самостійна підготовка завдань і проведення одного з турів по «Своїй грі» на заняттях гуртка;
- створення до кінця навчального курсу власного пакета питань для гри «Що? Де? Коли?» або « Брейн-Ринг».
